В полоні
Дорога до щастя
Я пам'ятаю той день, наче то було учора. Мені ледь виповнилось вісімнадцять. Всього за три дні до того, я святкувала своє повноліття з батьками. Скільки в мене, дівчини, було планів. Я гордо обирала собі майбутнього чоловіка серед всіх неодружених чоловіків, бо кожен мріяв, щоб я одружилася з ним.
Я була дуже вродливою. Довге руде волосся, зелені очі, пухкі губи які наче вимагали поцілунку, великі і пружні груди та довгі ноги. Я була вище на зріст ніж більшість чоловіків мого села. А ще боги подарували мені не жіночу силу, не можна мені було відмовити і в сміливості яка межувала з дурістю
Саме тому, коли на нас, без попередження, напав ворог. Я була серед тих хто взяв в руки зброю, якщо ті старі вила можна було назвати зброєю. Що могло старе знаряддя праці зробити в руках дівчини, що нічого не знала про бій? Особливо проти того ворога. Ти питаєш, хто був той ворог, то були...
0 comments
No comments yet
The story has no discussion yet. Leave a note here when a branch gives you something to say.
No chapter comments yet
No one has commented on this branch yet. Add the first note above.